- недієздатний
- [неид'ійеизда/тнией]
м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
недієздатний
Смотреть что такое "недієздатний" в других словарях:
недієздатний — прикметник … Орфографічний словник української мови
недієздатний — а, е. 1) Нездатний до діяльності. 2) юр. Позбавлений здатності самостійно здійснювати дії юридичного характеру і нести відповідальність за них … Український тлумачний словник
недієздатність — ності, ж. Властивість за знач. недієздатний. || юр. Втрата особою здатності самостійно здійснювати свої громадянські права та обов язки … Український тлумачний словник
